Про цей проект (детальніше)

"Lorsque certaines causes produisent certains effets, les elements de symetrie des causes doivent se retrouver dans les effets produits. Lorsque certains effets revelent une certaine dissymetrie, cette dissymetrie doit se retrouver dans les causes qui lui ont donne naissance. La reciproque de ces deux propositions n’est pas vraie . . ". Pierre Curie (1908)

 

Питання симетрії і відхилення від неї (асиметрія, латеральність) у природничих науках відомі як междисциплінарна галузь знань і одночасно – як самостійний інструмент дослідження. Поняття симетрії та асиметрії фігурують у більшості розділів біології і медицини, особливо там, де присутні парні утворення (неврологія, ортопедія, нефрологія та інші), вивчаються на різних рівнях організації (від молекулярного до популяційного) і різними методами (фізіологія, морфологія, біохімія та інші), і особливо важливі у систематиці і ембріологічних дослідженнях. Порівняння правої і лівої сторони, вплив одного латералізованого фактора на другий, пошук причин, механізмів, еволюційної переваги латеральності, розрізнення індивідуальної і популяційної асиметрії, обчислення індексу латералізації – все це давно стало рутиною в одних галузях і, одночасно, дуже слабко вивчено в інших.

 

В історії вивчення асиметрії були зльоти і падіння, була Нобелевська премія (R.W. Sperry, "за відкриття функціональної спеціалізації півкуль мозку", 1981) а була і Шнобелевська премія (R. Mieusset е.a. «за вимірювання температури яєчок оголених і одягнутих французьких поштарів», 2019). Остання оцінка більш типова – широкій публіці важко зрозуміти практичну користь від порівняння, скажімо, правого і лівого рогу оленя або від вивчення напрямку спіралі мушлі равлика. Але сучасне рутинне планування нейрохірургічних операцій, яке враховує латералізацію центру мови, виникло на основі подібної «чистої науки».

 

Біологічний сенс формування передньо-задньої і верхньо-нижньої осей для тварин, що рухаються по горизонталі в умовах гравітації, цілком зрозумілий; він випливає з цитати засновника цієї галузі знань П. Кюрі. Величезна група живих істот отримала назву «Білатерія» саме на основі форми тіла у термінах вчення про симетрію. Враховуючи право-ліву симетрію оточуючого середовища (хоча це іноді ставиться під сумнів), у біологічних латеральностях ми бачимо відхилення від «принципу Кюрі». За кожним фактом неспівпадіння правого і лівого боків ховається якась загадка, і на даний момент розкрита тільки частина з них. Знаходження несподіваної латералізації у будь-якій галузі біології і медицини може бути тригером нових досліджень і відкриттів.

 

Невеликі флюктуючі асиметрії свідчать просто про нестабільність або «шум» розвитку. Індивідуальні асиметрії з рівною кількістю право- і ліволатералізованих особин (антисиметрія), вже не можна назвати випадковими - тут вже присутній фактор, що закономірно порушує симетрію. Але найбільш цікавими є спрямовані (популяційні) асиметрії, які припускають наявність фактору певного напрямку, який порушує симетрію білатерального організму, створюючи перевагу правої або лівої сторони. Саме ця група асиметрій, асиметрії на рівні популяції, включаючи дослідження механізмів і еволюційного сенсу, і є темою цього проекту.

 

Існують численні огляди літератури, які узагальнюють знання, але тільки по окремим видам асиметрій. Існують книги, які намагаються охопити всі застосування слова «симетрія» разом, включаючи кристалографію і фізику, але вони є науково-популярними. Постало питання – як об’єднати в одному проекті «під одним дахом» різні галузі з різним рівнем пропрацьованості і деталізації і, як наслідок – з різною кількістю публікацій? Як зробити різнорідні знання про асиметрію доступними для перегляду, з можливістю їх порівняння між собою з метою знаходження нових закономірностей, ідей нових наукових робіт? І як при цьому не втратити науковий підхід? Так виник цей проект, який є, по суті, синтезом наукового огляду і Вікіпедії.

 

Інформаційне наповнення проекту грунтується на наукових публікаціях, які представлені у вигляді анотації з кількох речень, де описані найбільш важливі результати і висновки. Більше інформації Ви завжди можете отримати, якщо знайдете роботу у відомих базах даних – для цього наведені бібліографічні дані публікації (прізвище автора, назва тощо). Крім того, кожна робота тут не тільки скорочена, але й спрощена, щоб її міг зрозуміти не тільки фахівець у даному вузькому питанні, але й кожна людина з медичною або біологічною освітою.

 

На початок 2024 року автором були пропрацьовані наукові роботи, знайдені у системі «scholar google» за такими словами у назві, як asymmetry, asymmetries, unilateral, laterality за всі роки (46000, 18000, 50000 і 6300 джерел відповідно). Тотальний перегляд дозволив розшукати багато цікавих робіт, яким загрожувало забуття. Такі роботи тут складають переважну більшість, хоча деякі публікації були знайдені за списками посилань та за іншими ключовими словами.

 

У процесі роботи над проектом прийшлося швидко відмовитися від первинного плану - зібрати абсолютно всі роботи по темі спрямованої асиметрії. Їх виявилося все ж таки більше, ніж очікувалося, а надмірна кількість включених публікацій здатна «засмітити» проект. Тому був вироблена така градація: якщо по певній темі публікацій дуже мало, то включаються всі, якими б «слабкими» вони не здавались. Якщо кількість робіт складає десятки і сотні, то розміщуються найбільш важливі і якісні з них, а коли їх тисячі, то варто на перше місце ставити огляди і мета-аналізи з узагальнюючими висновками (і додати до них тільки окремі публікації, які виходять за межі і ставлять нові питання). При цьому автор розуміє, наскільки суб’єктивним може бути враження про «слабкі» або «якісні» роботи, і наскільки невірною може бути пануюча думка. Але колективний характер цього проекту має виправити ситуацію.

 

Окреме питання – каталогізація наукових робіт. З одного боку, тут ви повернетесь до старих добрих бібліотечних каталогів (тільки вже не в дерев’яних ящиках, хто їх ще застав), з розділами і підрозділами. Сучасний пошук по ключовим словам у назві роботи, вочевидь, недосконалий. Наприклад, в роботі може бути представлений еволюційний підхід для розкриття певного питання, але в тексті жодного разу не зустрінеться слово «еволюція». В процесі роботи над проектом мені вдалося розшукати багато цікавих робіт без слів «асиметрія» або «латералізація» чи їх похідних. З іншого боку, каталогізацію сучасними методами можна проводити у кількох вимірах, досягаючи вибору із величезної маси публікацій тільки тих, які вас цікавлять, з можливістю широких порівнянь між сусідніми темами. 

 

Проект подібного характеру, здається, назрів. Наприклад, ще у 2011 році, в матеріалах симпозіуму «Еволюція хіральності» під час Європейського конгресу еволюційної біології (ESEB) було написано так:  «Моделі право-лівої асиметрії у формах тіла тварин і рослин були джерелом постійного інтересу серед біологів. Нещодавно було зроблено кроки до розробки узгодженої дослідницької програми, яка використовує унікальний факт, що хіральні моделі можна вивчати (і виводити загальні риси) шляхом порівняння між багатьма неспорідненими групами, навіть між царствами.» (SCHILTHUIZEN, M. E. e.a. Left-right asymmetry in plants and animals: a gold mine for research. Contributions to Zoology, 2012, 81.2: 75-78).

 

І, як здається автору, так саме назріла необхідність у створенні наукового огляду нового рівня. Портал он-лайн, присвячений окремій науковій темі, з більш швидким обміном думками, ніж коментарі у наукових журналах і відповіді на них. Колективна робота, тобто науковий краудсорсінг. Пошук, відбір, обробка, стандартизація і ручна каталогізація наукових робіт (за змістом, а не за ключовими словами). Спрощення і скорочення публікацій для більш швидкого і легкого їх розуміння. Своєчасне поповнення новими даними. Модерація і розвиток проекту. Пошук консенсусу по дискусійним питанням (тут - у розробці).

 

Наскільки проект, заснований на таких принципах, стане потрібним і популярним, покаже тільки час.

 

P.S. Для україномовного читача. Для спрощення і скорочення тут використовуються слова, яких немає у словниках (рукість, ногість, хендлінг тощо), а деякі терміни (наприклад, назви ділянок мозку) подані у латинському або англійському варіанті.